Поговорімо про невисловлені думки та почуття — про що ми мовчимо, чому і яке значення це має для командної роботи.
В українській мові немає навіть спеціального слова на позначення "речей, які ми не проговорюємо". B англійській можна сказати "withholds" — містко та зрозуміло. А мова — хороший показник культурної картини світу: якщо у нас немає слова для цього явища, значить, ми про це не говоримо і не думаємо. Це неактуально.
А нам би хотілося, щоб "невисловлені думки" стали актуальною темою, бо вони важливі.
Що взагалі таке невисловлені думки й чому ми про них говоримо?
Це те, до чого ми часто повертаємося у своїй голові, але в чому нам важко зізнатися людям навколо. Наприклад, Міша прийшов на співбесіду і випадково пролив чай на сорочку. Тепер йому соромно, що він виглядає неохайно, але якось незручно про це заговорити. Замість того, щоб зосередитися на розмові з рекрутером, бути дійсно присутнім та налагоджувати контакт, він намагається приховати свої почуття до цього інциденту й думає лише про це.
Інший приклад: на командному мітингу розбирають концепт дизайну сайту. Дизайнер, маркетолог і копірайтер у захваті від нового концепту, а програміст ні: він відчуває напруження через те, що частину креативних ідей буде складно реалізувати та адаптувати під мобільну версію сайту. Але він мовчить, тому що не погоджуватися з групою — це страшно. Також йому здається, що робити це доведеться все одно, але група наваляє йому за песимізм. Можливо, через невисловлене незадоволення на цій зустрічі він саботуватиме процес розробки — або поступово вигоратиме і врешті решт піде з проєкту (чи навіть із компанії).
Щоб трохи знизити градус трагізму, скажемо, що невисловлені думки не обов'язково стосуються напруження, сорому, провини, страху та інших умовно "негативних" почуттів. Це може бути і захоплення колегою, і вдячність групі, гордість за власне досягнення. Їх ми також часто не висловлюємо, тому що для цього немає відповідного моменту, простору або способу.
Чому ми про це говоримо?
Невисловлені думки й почуття — як каменюки в річці. Вони блокують вільну течію води, тобто заважають нам будувати довіру в групі та добре разом перформити. А також каменюки збирають на себе усіляке сміття: тобто напруження накопичується, за нього чіпляється смутне роздратування, конфлікти через дрібниці, незадоволення роботою в цілому.
На те, щоб постійно затикати собі рота, намагаючися приховати почуття й переварити їх у собі самостійно, уходить багато енергії. Інші люди в команді теж можуть відчувати, що колега про щось не каже: тоді й вони витрачатимуть енергію на проживання цієї історії. Можливо, придумуватимуть власні пояснення його поведінки, відчуватимуть злість, розчарування, почнуть уникати взаємодію, яка сповнена напруження.
Тож замовчування впливає як на продуктивність роботи, так і на атмосферу в групі.
Чому це відбувається?
Щоб люди могли вільно обмінюватися своїми думками та почуттями, у команді має бути довіра та безпека. Якщо людина про щось мовчить, скоріш за все, їй страшно: що її відштовхнуть, не приймуть, навіть покарають за її думки. Інколи ці страхи базуються на реальних прецедентах, які відбувалися в цій команді. Але часто це можуть бути історії з колишніх місць роботи, навіть з університету, школи чи родини. У базі лежить первісний страх того, що твоя стая тебе прожене (далі самотність, картонна коробка під мостом, жахлива смерть).
Що ж з цим робити?
Проговорювати, звісно! І заохочувати колег висловлюватися також. Простіше буде зробити це у безпечному просторі, спеціально створеному для того, щоб ділитися таємними, пригніченими думками. Домовитися про правила взаємодії: не перебиваємо того, хто говорить, не сперечаємося з ним, не нападаємо. Єдина можлива реакція — подякувати людину за те, що поділилася. Ділитися по колу декілька разів: почати з простих речей, щоб поступово підійти до більш напружених.
Детальніше про методику можна почитати у вправі "Ділимося невисловленим" (Sharing withholds) у книзі Art of Facilitation.
І нехай річки вашої командної роботи течуть потужними, вільними потоками.
Did you like it?
Subscribe to our newsletter, and we'll share more useful content. No spam, of course.